fbpx

ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ – НЕ ПРОСТО ЯВИЩЕ, ЦЕ ПЕВНИЙ ЕТАП ЕВОЛЮЦІЇ НАШОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Харес Юссеф

Харес Юссеф

Філософ, поет, письменник, економіст.

— Харесе, що таке цифрова революція й чи можна сказати, що вона означає появу нового типу людини, Digital Man? Безумовно, йдеться насамперед про зміну мислення сучасної людини й того, як цифрова революція вплинула на її свідомість.

— Я думаю, відповідь на це запитання не поміститься навіть в окремій книзі, яку ми могли б назвати «Діджиталізм». Діджиталізація – те, чим сьогодні зайнята наша цивілізація, – не просто явище, це певний етап еволюції цієї цивілізації. Коріння діджиталізації міститься в тому ж джерелі, звідки приходитьприходить ідрак (إدراك). Ідрак – це сукупність алгоритмів, за якими працює природний мозок – я маю на увазі, що не тільки людський мозок – для обробки даних, що надходять у нього, за допомогою відомих нам п’яти почуттів: зору, дотику, нюху, слуху і смаку. Ідрак – арабське слово. Найближчим до нього за змістом у російській мові буде слово «сознание» («свідомість»). Проте люди не знають, як функціонує ідрак, вони привласнюють собі його функції та думають, що вони відтворюють те, що ідрак відтворює ними. Тобто існує таке співвідношення між ідрак і людиною, де друга, використовуючи властивості першого, привласнює їх собі. Це закладено у властивостях самого ідрак.

— Як ідрак співвідноситься зі Штучним Інтелектом?

— Ідрак і його властивості, його специфіка, його алгоритми є основним джерелом діджиталізму. Місія всіх алгоритмів Штучного Інтелекту буде поєднуватися з алгоритмами ідрак. І місія майбутнього Штучного Інтелекту буде служити на благо людини, яка мусить з його допомогою інтелектуально вирости до рівня свого ідрак. Те, що ми спостерігаємо сьогодні: інформаційний хаос, нерозвинений цифровий світ, конфлікт між старим світом і новим, – усе це природно. Це характерно для кожного гострого перехідного періоду, і в цьому немає нічого страшного чи небезпечного. Найстрашнішим і найнебезпечнішим є неуцтво. Невігластво, що бореться проти еволюції та діджиталізації, а також ті, хто намагаються знайти в цьому інструмент для досягнення власних корисливих цілей.

Усі умови розвитку діджиталізації змушують нас формувати середовище, котре підходить для цього розвитку. Я називаю його діджиталізмом. Ми мусимо повністю зрозуміти діджиталізм, щоби зуміти взаємодіяти, використовувати й отримувати користь і благо з діджиталізації.

Наш мозок обробляє щомиті мільйони біт інформації. Наш мозок – справжня digital-фабрика, і все, що відтворює цей мозок у певній сфері, сумісно з його планами. Але ми перебуваємо в невігластві щодо цих планів мозку – мозку, який не можна назвати нашою власністю.

— Хотілося б дізнатися Вашу думку про новий тип людини, що з’явився в епоху цифрової революції.

— Колись я стояв в аеропорту Париж-Шарль-де-Голль і спостерігав за величезним табло, на якому змінювалися цифри та букви, коли оновлювалася інформація про рейси. Цей процес супроводжувався особливим клацанням, на екрані були десятки тисяч табличок, на кожній таблиці – цифри та букви, що передавали дані про рейси. Було цікаво спостерігати за цією картиною, у котрій об’єдналися кіловати й кілобайти, щоби створити для нас новий інформаційний екран. Екран як джерело освіти нового людини.

Екраном, який свого часу ввів ціле покоління в стан, схожий на гіпноз, був телевізор. Але зараз ми не будемо говорити про те, як він вплинув на людську свідомість. Те саме ми можемо сказати про смартфони. Сьогодні новий екран, тачскрін, стає «шкільною дошкою» для нового покоління. На цьому екрані відбувається дуже швидке оновлення інформації та, природно, клік стає вибором. Важливо сказати тут про цей вибір. Коли ми вирішуємо поставити клік, як ми можемо вплинути на хід подій, щоби вибір користувача завжди був корисним? Відповідно, завданням діджиталізму стає формування корисного контенту, який навчить людину здійснювати правильний вибір. Але це неможливо зробити без включення кожного в усвідомлений економічний процес. Діджитализм зуміє включити в єдиний економічний процес кожного користувача та підняти рівень економічної усвідомленості. Отже, споживач перетвориться у виробника, а культура споживання – у продуктивну культуру, у всіх аспектах життя людини.

— Чи має сенс розглядати цифрову революцію не лише як технологічну революцію, але насамперед як революцію духовну?

— Обов’язковим середовищем для найкращого досягнення користі від діджиталізму є прозорість. А прозорість – це правдивість даних, які ми надаємо ШІ про себе. Це неможливо без нової моральної революції, суттю котрої є щирість, яка зможе врятувати людську душу. І на особистому, і на колективному рівні.

Розмовляла Нателла Сперанська

Share on facebook
Share on vk
uk